Павло Чубинський - Ангели на сходах неба: Народні повір'я та забобони

то відразу ж тепліє, а якщо перемагає зима, то й далі триває холод.

ЩО НАШІ ПРЕДКИ ДУМАЛИ ПРО ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ Й МІСЯЦЯ

Затемнення сонця й місяця за народним поняттям відбувається через те, що сонце й місяць, прослуживши певний час, міняються. Отоді-то вони, зіткнувшись, можуть впасти на землю і вчинити кінець світу. Тому затемнення нагонить на людей стільки жаху, що кожне зі сльозами заходжується молитися богові, прохаючи відпущення гріхів, і запалює перед іконами страсні свічки.

При затемненні сонця, місяць вчиняє з сонцем бійку.

Затемнення сонця відбувається тому, що «його хочуть крилаті вовкулаки з'їсти».

Затемнення сонця й місяця народ розуміє так і сяк: через те, що світила ці затуляються від нас нашими гріхами; або ж — уособлюючи в сонці й місяці чоловіка та жінку, твердять, що вони затуляють очі руками, щоб не бачити наших гріхів. Тож-то затемнення місяця найчастіше буває вночі, бо вночі ми здебільшого й грішимо.

ЩО НАШІ ПРЕДКИ ДУМАЛИ ПРО ЗІРКИ

Зірки — це ангели, що сидять на сходинках неба із запаленими свічками в руках.

Зірки — це душі тих померлих людей, котрі прожили праведне жаття на землі.

Зірки — грішні душі, котрих Бог поставив на небі «спокутувати гріхи свої»; душі менш грішні світять ясніше, більш грішні — набагато блідіші.

Зірки влаштовані „Богом для освітлення нашої землі, і влаштовані вони так, що вільно переходять з одного місця в друге.

Зірки — душі людей, скільки на небі зірок, — стільки на землі людей.

Зірки — то палаючі свічі. Як тільки хто народжується, Бог в той же час запалює свічу і ставить її на хмарах. Коли людина живе на землі пе ганебно, то і його зірка, або як мовить народ, «його свічка», горить ясним, чистим світлом, і навпаки: якщо людина живе безладно, то і його зірка горить слабким, блідим світлом.

Сузір'я мають такі назви: віз, квочка, чепіга, косарі, дівка воду несе, пасіка, хрест, світова і вечірня зірниці. Народ уособлює сузір'я в образі хлопчиків, котрі невтомно прислуговують сонцеві та місяцю.

Зірки — то діти сонця, нерозривно зв'язані з людиною. З народженням дитини з'являється й нова зірка, котра все життя має вплив на його долю. Кажуть: така моя планида. Цебто — доля.

Сузір'я отримують свої назви від форми, котру утворюють своїм розміщенням. Одна велика зірка, оточена меншими, зветься «квочкою»; «возом» називаються зірки, що своїм розміщенням нагадують віз…

Кажуть: котра ясна зірка, то та душа правдива, а котра зірка темна, то та душа грішна. Зірки робляться з праведних душок, з дітей, що помирають малими, та зі старих людей. Зірки — то праведні душі, що яскраво світять на цілий світ. Зірка, що горить ясно, означає довге життя для тієї людини.

ЩО НАШІ ПРЕДКИ ДУМАЛИ ПРО ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

Чумацький шлях — то дорога, що перетинається посередині, одна половина веде в пекло, а друга — в рай.

На Чумацький шлях дивляться як на дорогу, що веде душі померлих людей на небо.

Чумацький шлях називають дорогою, котра проведена по небу і слугує для того, щоб вказувати птахам шлях у вирій.

Чумацький шлях — це дорога в Єрусалим. Хто надумає туди йти і візьме для себе за путівник Чумацький шлях, той ніколи не зіб'ється з дороги. Дорогою до Єрусалиму є річка Дунай, про яку кажуть: «Пішов на Дунай, та й додому не думай». На цій річці в полотняні мости, котрі відгукуються, коли хто хоче переїхати. Ці мости дуже довгі: кожен із п'ять верств.

Чумацький шлях — дорога Божої Матері в Єрусалим.

Чумацький шлях — Божа дорога, якою ходить сам Бог і святий Ілля їздить на колісниці, котру везуть вогняні коні.

Чумацький шлях — дорога, по якій праведні душі померлих мандрують в рай.

Чумацький шлях — дорога в Єрусалим. Вірять, що далі Єрусалиму Чумацького шляху немає.

Чумацький шлях — дорога, що означає: скільки на цій дорозі зірок, стільки повинно родитися людей.

ЩО НАШІ ПРЕДКИ ДУМАЛИ ПРО ПАДУЧІ ЗІРКИ

Падучі зірки — то нехрещені діти. Падаючи — кричать «кшту» (хреста). Побачивши падучу зірку, кожен повинен над нею перехреститися й дати ім'я жіноче або чоловіче: жінка дає жіноче ім'я, чоловік — чоловічо.

Падучі зірки — жарини, котрими диявол, крадучи їх з неба, збільшує страждання тих, хто підпав під його владу і перебуває в пеклі.

Поняття про падучі зірки дуже різні: одні кажуть, що це ангели прогонять з неба злих --">