Адам Пшехшта - Вовчий легіон
Название: | Вовчий легіон | |
Автор: | Адам Пшехшта | |
Жанр: | Современная проза | |
Изадано в серии: | неизвестно | |
Издательство: | неизвестно | |
Год издания: | - | |
ISBN: | неизвестно | |
Отзывы: | Комментировать | |
Рейтинг: | ||
Поделись книгой с друзьями! Помощь сайту: донат на оплату сервера |
Краткое содержание книги "Вовчий легіон"
1937 рік. В повітрі висить війна. Коли з'являється нова технологія, здатна повернути хід історії, починається битва розвідок. Один з пасажирів в купе потягу Київ-Варшава -- російський шпигун і терорист.У Кроне зовсім мало часу, щоб вичислити хто це.
Читаем онлайн "Вовчий легіон". [Страница - 8]
-- Одичні апарати, -- кинув насмішкувато, плескаючи юнака по щоках. Мабуть, Барський встиг похвалитися йому своїми досягненнями. Кроне мовчав. Приголомшено вдивлявся в безпорадного торговця.
-- Це не САМ, -- сказав нарешті. – Який з нього агент! – гаркнув.
-- Але скляний стилет… -- зауважив низький, шпакуватий чоловік, допомагаючи Барському встати.
-- Стилет, стилет, -- майор забарабанив пальцями по столі. – Можливо, хтось відвертає нашу увагу. Під час подорожі кожен міг підкинути.
-- Ні, -- заперечив Барський, масуючи щелепу. – Це була фахова схованка, вони імітували фабричний шов. Ми ледь її зауважили. Хіба що йому підмінили сумку раніше…
-- Він не агент, -- вперто повторив Кроне. – У непоганій фізичній формі, так. З доброю реакцією, дивовижно доброю, як на його тушу, може колись займався боксом, знайомий з якоюсь системою єдиноборств, але це все.
В кімнаті запанувала тиша. Було чути запах поту і крові.
-- Повідом в штаб-квартиру, що ми взяли Заріна, -- майор кивнув Барському. – І скажи, що існують сумніви, що ми спіймали кого треба.
Юнак підійшов до телефону і без ентузіазму повідомив про завершення операції. Раптом він напружено випрямився і кинув у слухавку кілька швидких запитань.
-- Прийшла наступна шифрограма від “Горіна”! – вигукнув. – Вони вияснили, що це жінка. Вона повинна привести в дію якийсь прилад біля Бельведера.
-- Бомбу? – запитав швидко Кроне.
-- Ні, швидше якийсь одичний апарат.
-- Де Розбіцькі?
-- Вже дзвоню, -- Барський знов підняв слухавку. – Не може бути! – гаркнув з раптово побілілим обличчям. – За ними перестали слідкувати після того, як довідалися про стилет, -- пояснив. – Востаннє їх бачили, як вони йшли в бік Лазєнковського парку…
-- Цього прикуй до батареї й виклич підмогу! Нехай охорона Бельведера вирушає з боку палацу, ми заблокуємо парк.
Вони вискочили з кімнати й з карколомною швидкістю збігли вниз, розштовхуючи гостей та прислугу. Коли рушали, до них приєднався Барський. Хлопець явно продовжував шукати героїчних вражень…
-- В парку вони можуть загубитися, складний ландшафт, -- сказав з турботою в голосі шпакуватий агент. -- Готовий посперечатися, там гуляє купа людей.
Кроне мовчав, витягнув і перезарядив зброю. За ним всі без наказу зробили те саме.
-- Триматися близько один одного, в межах видимості, -- наказав відсутнім голосом.
Їх закинуло на повороті, почулися тихі прокльони. Вони доїжджали. Водій зупинив машину, всі вийшли. За ними зупинилася друга машина. Разом з ад‘ютантом Кроне і агентами, які оточували готель назовні, їх було восьмеро.
-- Чекаємо! – наказав майор, після коротких роздумів. – Нас надто мало, щоб прочесати парк.
За кілька хвилин під‘їхало ще чотири машини. Загалом двадцять п‘ять осіб.
-- Розсипатися в цеп! – гаркнув Кроне. – Дистанція не більша ніж тридцять метрів.
Рушили. Не приховуючи зброї, як зграя вовків.
Перелякані відвідувачі парку втікали з дороги, просочувалися крізь дірки в неводі. Майор крокував всередині облави, постійно вислуховуючи доповіді з обох флангів шеренги.
Він розстібнув піджак, щоб у разі потреби блискавично вихопити пістолет. Знав, що зробить це швидше, ніж інші натиснуть на гачок. Єдина шеренга швидко розпалася на менші групки, які прочісували закамарки парку.
Раптом зліва завирувало, пролунали постріли. Кроне зірвався на біг, краєм ока побачив людей, що оточували місцевість. Вони не бігли прямо до місця події, а утворювали петлю.
Тоді він її побачив. Вона скинула плащ, була в коричневому пуловері, ансамбль доповнювали темні штани й практичні черевички на плоскому каблуку. Катя… Троє чоловіків лежали в алейці, як покинуті, дитячі забавки, неприродно викривлена голова одного з них свідчила, що він вже ніколи не встане.
-- Стріляйте! – крикнув Кроне несвоїм, глухим голосом.
Задерев‘янілими руками вихопив зброю, кольт двічі плюнув вогнем. Катя
--">Книги схожие с «Вовчий легіон» по жанру, серии, автору или названию:
Юрий Васильевич Бондарев - Незабываемое Жанр: Современная проза Год издания: 1973 |
Таня Валько - Арабская жена Жанр: Современная проза Год издания: 2014 |
Эдуард Николаевич Качан - Перейти море Жанр: Современные любовные романы Год издания: 2014 |