Адам Пшехшта - Вовчий легіон

позбавленим емоцій голосом Кроне. – Вона вбила наших. І той апарат біля Бельведера… Від нього сил у Вас точно не прибавилося б.

-- Ні. Але не я був ціллю. Правда значно гірша.

-- Так? Може пора щоб я врешті довідався? – поквапив Пілсудського Кроне.

-- Катя не знала, як він діє, -- наголосив Маршал. -- Вона була благородною жінкою, якби довідалася… я вірю, що не зважаючи ні на що, вона не виконала б завдання. Що за бардак! – вибухнув він раптово. – Коли в 1909 році у Львові Охорович прочитав лекцію на тему “твердих променів” та іншої маячні, здавалося, що справа затихне сама собою. Частина науковців вийшла з зали й оголосила його божевільним. А потім прийшов час одичних апаратів, флюїдів, магнетизму… Навіть лауреати нагороди Нобеля зайнялися цим, а далі пішло-поїхало. Деякі з цих конструкцій почали діяти й тепер ми сидимо по вуха у лайні! Наші експерти плетуть щось про “прокляття Прялі”. Пам‘ятаєш той міф?

-- Клото, пряла нитку життя людини. Разом з сестрами визначала його довжину.

-- Так, Клото. Подейкують, це може стосуватися цілих народів. Вона… Той апарат скоротив нитку.

-- Я в таке не вірю! – фиркнув зневажливо Кроне. – Не заперечую, щось в тих флюїдах і одичній силі є, однак…

-- Повір, -- перебив його змученим голосом Пілсудський. – Розвідка доповідає, що російсько-німецькі переговори, які досі знаходилися в глухому куті, зрушили з місця. Саме тоді, коли Катя задіяла той апарат. Наші сусіди планують одночасний напад з двох боків.

-- Чого Ви хочете? – гаркнув Кроне.

-- Читав “Книгу джунглів” Кіплінга? Одне з оповідань розповідає про сутичку вовчої зграї з дикими псами із Декану. У псів чисельна перевага. Коли доходить до бійки, в першу шеренгу стають мисливці. Загартовані в боях вовки. Однак захисне коло проривають, бо їх надто мало, тоді доводиться битися вовчицям і вовченятам. На смерть, до кінця, бо йдеться про виживання.

-- Чого Ви хочете? – повторив полковник.

-- Ти мисливець, один з найкращих, я хочу попросити тебе, щоб ти не йшов. Це все.

-- Ви просите мене як маршал, головнокомандувач збройних сил? Я подав рапорт на звільнення.

-- Ні, Ясю, -- відповів тихо Пілсудський. – Я не посмів би. Прошу як ватажок зграї, старий вовк, якому вже бракує сил. В якого зменшується кількість мисливців, а ворогів стає щораз більше.

Довгі години вони сиділи мовчки. Коли стемніло Кроне вийшов з кабінету маршала. Не прощаючись, без слова.

***

Через кілька місяців на православному кладовищі хтось відновив скромну, самотню могилу, поклав нову плиту. Напис майже не змінився, під іменем: “Єкатєріна Туліна” додали одне слово – “кохана”. А російські газети повідомили про нечуваний злочин імперіалістів – одного ранку знайшли повішеним генерала Жиліна. Він висів на колючому дроті, недалеко від своєї підмосковної дачі. Газета “Правда” приписувала вбивство агентам Пілсудського. І цим разом це була правда. Посивілий, вкритий шрамами вовк вступив у свій смертельний танок. Заради зграї. До останнього подиху.

(Далі буде)

Adam Przechrzta

Wilczy Legion (Wilczy Legion – 4)

Переклад з польської -- полігНОТ

------------------------------------------------------

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися, коли буде продовження.

--">