Рафал Земкевич - Спляча красуня

імпульс дуже високої температури при відносно невеликій ударній хвилі. Подих, який повалив людей Кольцова на землю, був ефектом вибуху баків з бензином, що відбувся на долю секунди пізніше. Вендзиловіч, який весь цей час доглядав за медичною апаратурою в кабіні фургона, та дівчинка були вже мертві.

YiMaker автоматично зупинив і електронно обробив зображення вибуху вантажівки. З перспективи глядача, який знаходився на дорозі, вибух був не надто видовищним – раптовий, засліплюючий блиск. Перш ніж око глядача відновило здатність акомодації, все вже закінчилося.

Комп'ютер перш за все значно сповільнив зображення, підлаштовуючись до сприйняття людського ока, та відрегулював його яскравість так, щоб телеглядача не осліпило. Занесений в пам'ять запис, він розбив на окремі кадри й показував їх з інтервалом в одну десяту секунди. Це розтягнуло вибух фургона на цілих п’ять секунд і дозволило глядачам насолодитися ним в усій красі, немов у кіно – від моменту, коли з’явилося перше полум’я, через кульмінацію -- стовп вогню, аж до миті, коли полум’я знов сховалося в повністю випалених рештках, вигорілих дотла, до окалини.

В телевізійному ефірі оброблений YiMaker вибух тільки починався, коли на паркінгу за Параховкою, відбувався останній акт драми. Через дві секунди після смерті Кольцова і Сплячої Красуні, обізвалися гармати солдатів Миротворчих Сил, які вже кільканадцять хвилин чекали на цю мить. Комп'ютер, що керував ними, давно обрав і розподілив цілі, а потім весь час сигналізував стрільцям поправки.

Тепер, немов цілій батареї, об’єднаній єдиним командуванням, зняли намордник. Двоствольна пускова установка ПКР на башті БТР Ступака видала з себе протяжний стогін і самонавідний снаряд, тягнучи за собою бліду смужку диму, помчав на пагорб, що панував над околицею. Через пів секунди потужний вибух на його вершині сповістив про кінець скорострільної гармати, яка знищила конвой Перхата. Зрештою, в першу мить це мало хто зауважив, все потонуло у скаженій канонаді з кількох десятків стволів. Голчаті патрони, якими користувалися солдати, розривали тіла краснодарців, ще до того, як котрийсь з них встиг прийняти якесь рішення. Тільки троє, яких подих після вибуху бензини відкинув доволі далеко, і вони на якусь мить випали з наведених на них прицілів, встигли, не дивлячись на все, відкрити вогонь, більше наосліп, ніж в якусь конкретну ціль. Лише одному вдалося прожити довше, ніж кілька секунд, сховавшись в рештках спаленої вантажівки – де його, зрештою, дістав, викликаний комп’ютером на допомогу, снаряд гармати другого БТРа.

Коли на телебаченні щойно закінчувався оброблений у YiMaker вибух, на паркінг раптово повернулася тиша. Хірургічний, точний обстріл, проведений взводом Ступака, пройшов над понівеченими залишками машин і заціпенілими людьми, немов очищаючий вогонь і відразу згас.

Навіть за таких несприятливих умов, маючи в своєму розпорядженні зображення тільки з однієї камери, використовуючи дублікати з пам’яті та частково анімацію, YiMaker вдалося сконструювати дев'ятисекундне відео загибелі краснодарців і передати його невдовзі після вибуху фургона, в ту мить, коли на дорозі вже панувала гробова тиша, яку порушували тільки мотори машин Ступака, що наближалися до паркінгу.

П’єр Буйома спостерігав за цим всім з розташованого посеред передавального центра крісла, звідки він керував працею розширеної вже до семи осіб команди. Він схилився, стиснувши правою рукою плече першого продюсера, що сидів перед ним.

Буйома напружено порівнював зображення з камери з відео обробленим YiMaker. Цифри в лівому нижньому кутку моніторів відраховували час до його завершення.

-- Стоп, лого і рекламний блок, -- віддав він наказ. І не переводячи подих, кинув до дівчини за бічним мікшерським пультом, з’єднаним з архівами. – Біографію Жаклін Тенар, на три, п’ять і сім хвилин, негайно. Спочатку трихвилинну версію, для новин.

Тільки видавши розпорядження, він відкинувся на спинку, зітхнув глибоко і тихо, майже нечутно прошептав:

-- О, Боже.

*

Перхат досі був живий.

Жодна з пролітаючих поблизу куль його навіть не зачепила. Жоден з десятків вогнедишних стволів не вважав за потрібне взяти його на приціл. З якихось причин про нього забули і в небі, і в пеклі.

Він сидів на землі,

--">