Тед Косматка - Смертонавти
Название: | Смертонавти | |
Автор: | Тед Косматка | |
Жанр: | Космическая фантастика | |
Изадано в серии: | неизвестно | |
Издательство: | неизвестно | |
Год издания: | - | |
ISBN: | неизвестно | |
Отзывы: | Комментировать | |
Рейтинг: | ||
Поделись книгой с друзьями! Помощь сайту: донат на оплату сервера |
Краткое содержание книги "Смертонавти"
Аннотация к этой книге отсутствует.
Читаем онлайн "Смертонавти". [Страница - 3]
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (7) »
Я перечитую записку чотири рази. Роблю це, щоб не почуватися такою самотньою. Під запискою залишаю відповідь:
“Тут не буває тепла. Оля”.
Я причіпляю фломастер назад на липучку. Тоді починаю працювати над культурами 1GF-1, які дозволять нам з Джоном пережити наступний стрибок.
--*--
На початку місії я аж ніяк не була самою розумною. Просто так склалося.
Тому що кріосон шкідливий. Він впливає на нирки, печінку і мозок. Він впливає на всі органи й системи тіла. І на кожного він впливає по іншому.
Після стрибка ти вже не та сама особа, що раніше.
Як бортовий лікар, тільки я маю доступ до файлів. Середній I.Q. команди був 159. Крім того, що в нас усіх ступінь доктора, ми – творці. Яйцеголові, здатні щось зробити. Ми – корисні. В цьому наша сутність.
Після четвертого пробудження Брахам почав ковтати слова. Він міг спілкуватися, але не міг вчитися. Широке джерело його знань – колись справжнє внутрішнє море – перетворилося у неспокійні й небезпечні протоки, завихрення дивних потоків і непередбачуваних підводних течій. Після четвертого стрибка, він почав говорити “пацифічно”, замість “специфічно”. Проте це і далі був Брахам, і це було найгірше, бо він усвідомлював свою втрату.
Я не пролила ні сльозинки за Мендозою, а тоді розревілася. Мовчки залізла в койку і плакала.
Пошкодження мозку перманентне. Це місце шліфує твої таланти, поки вони не стають гладкими, плоскими, а потім зникають. Тоді воно береться за тебе.
Після четвертого стрибка, коли почали проявлятися пошкодження, я зрозуміла, що потрапила до везунчиків. Мій занепад буде проходити по більш плавній траєкторії.
Ми гадали, нам знадобляться два стрибки, може три. Ми гадали, що повернемося на Землю в такому ж віці, як наші діти, в крайньому разі – онуки, на борту Пілігрима, набитого цінними науковими даними; але щось пішло не так, щось, чого я не розумію. Ми виконали вже шістнадцять стрибків і не знайшли дорогу додому. Мені бракує мужності підрахувати затрачений час.
Запато пощастило найбільше. В нього ніколи не боліла голова. Він виграв у генетичну рулетку. Ще на Землі, НАСА почала вивчати чому деякі люди зносять кріосон краще, ніж інші. Вони вивчали дієту, заняття спортом і два десятки інших факторів, але врешті-решт все звелося до генів. Звичайних генів. Звичайне везіння.
Інколи я фантазувала, що маю з ним дитину. Я уявляла собі, якою вона була б – маленький темношкірий геній з кучерявим волоссям; наше об’єднане ДНК в подорожі до зірок – перша хвиля нової діаспори. Ми б висадилися на нашому особистому острові Піткерн, спалили й затопили Баунті, а через кілька поколінь хтось відкрив би наше плем’я, високих, обдарованих людей з чудовими зубами. Я кенійка за походженням, він – інка. Два гірських народи перетворилися в один. Про це я теж часто думаю… про те звідки ми походимо. Горяни завжди показували найкращі результати під час експериментів з довготривалим перебуванням у кріосні.
Я думаю про Пола. І про калюжу, в яку він перетворився, а ще я думаю про все те, чого ми не розуміємо про нашу місію.
--*--
Я розсуваю замок у спальнику Джона.
-- Я тебе трохи помию, -- кажу йому. Він мовчки дивиться на мене з вдячністю.
Губкою і гарячою водою я мию кожен сантиметр його тіла. Поки я його мию, намагаюся думати про щось інше. Намагаюся уявити собі, як тепер виглядає Земля. Намагаюся уявити собі, як міняється цивілізація, чи виникла нова система вірувань.
Я хочу додому. Хочу знову відчути пісок під ногами. Хочу поговорити з незнайомцями. Хочу сама обирати, що мені забути, замість того, щоб відчувати, як мій розум руйнується шматок за шматком. Хочу, щоб мені було тепло.
Я беру руки Джона і протягую губкою по пальцях, спостерігаючи, як вода стікає йому по зап’ястках. Руки я завжди залишаю на кінець. Вони в нього такі великі. Вода капає на підлогу, де вона випаровує, приєднуючись до вологи кабінки, утвореної нашим диханням. Методом випаровування людське тіло втрачає кілька літрів води в день. Через кілька годин, після того, як я закінчу проводити діагностику приладів, нагрівачі вимкнуться. Вода сконденсується і перетвориться в іній. І через певний час – дуже довгий час, якийсь інший член команди вийде зі своєї труни
--">- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (7) »
Книги схожие с «Смертонавти» по жанру, серии, автору или названию:
Алена Викторовна Медведева - Половинки из разных Вселенных (СИ) Жанр: Космическая фантастика Год издания: 2014 |
Игорь Афонский - Космический контрабандист. Часть вторая (СИ) Жанр: Космическая фантастика Год издания: 2015 |
Другие книги автора «Тед Косматка»:
Тед Косматка - Слова на букву 'Н' Жанр: Фэнтези: прочее Год издания: 2010 |
Генри Лайон Олди, Андрей Валентинов, Андрей Михайлович Столяров и др. - «Если», 2008 № 07 Жанр: Научная Фантастика Серия: Журнал «Если» |
Тед Косматка - Пророк с острова Флорес Жанр: Социально-философская фантастика Год издания: 2008 |
Тед Косматка - Мерцающие Жанр: Научная Фантастика Год издания: 2017 Серия: Звезды научной фантастики |